АНОНС: Лекція "Радянські військовополонені. Чому ми так мало про них знаємо?"

Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час.

Про це повідомляє громадська організація "Мнемоніка".

 

Доки існував Радянський Союз ці чоловіки й жінки жили з тавром "зрадника батьківщини" і до 1993 року перебували на обліку КҐБ. Нині, коли відбулася реабілітація цих жертв нацизму, відкрилися архіви, багато питань все одно залишаються без відповіді й потребують сумлінної роботи науковців.

Що відбувалося за колючим дротом шталагів? Де поховані загиблі в'язні? Скільки серед полонених червоноармійців було українців?


Лекторка: Тетяна Пастушенко – кандидатка історичних наук та співробітниця інституту історії України НАН України – займається студіями пам'яті та усноісторичними дослідженнями. Царина її наукових інтересів – Друга світова війна, а саме: проблеми нацистського окупаційного режиму, долі радянських військовополонених, в'язнів нацистських концтаборів та цивільного населення України у роки війни, а також питання українського острабайтерства в Третьому Райху, діяльність органів НКВД-НКҐБ у роки Другої світової війни та в повоєнний час.


Час: 6 квітня, вівторок, 18.00


Місце: подія відбудеться у форматі зум-конференції з онлайн трансляцією на fb-сторінку ГО "Мнемоніка".


Хто бажає долучитись до конференції – необхідно реєструватись за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.