«Щедрик» Леонтовича хочуть внести до списку ЮНЕСКО

«Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича хочуть внести до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 

Згідно з повідомленням, внесенням усесвітньо відомої пісні "Щедрик" в обробці Миколи Лентовича, відомої в англомовній версії як Carol of the Bells, до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, займається директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

Зазначається, що цей процес триватиме майже два роки і реалізовуватиметься у три етапи. Спочатку (до червня 2021 року) "Щедрик" внесуть до місцевого переліку НКС, а до жовтня поточного року його мають внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Потім його подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. За прогнозами, цей етап розпочнеться у грудні 2021 року і триватиме до вересня 2022-го.

Ці заходи приурочують до сторіччя першого виконання "Щедрика" у США, як першого проєкту культурної дипломатії в історії модерної України.


5 жовтня 1922 року український хор Олександра Кошиця дав прем'єрний концерт у найпрестижнішому концертному залі Нью-Йорка Carnegie Hall. Саме в цей день відбулась американська прем'єра "Щедрика".

"Щедрик" — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку ХХ століття. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції "Щедрик", його англомовна версія, відома як "Дзвінка колядка, Колядка дзвонів" (Carol of the Bells), стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

100 років тому текст української щедрівки також переклали французькою, фламандською та іспанською мовами.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.