На Рівненщину передали копію «Королевського Євангелія», написаного у 1401 році

Культурно-археологічний центр «Пересопниця» отримав від департаменту культури Закарпатської ОДА факсимільне видання Королевського (Закарпатського) Євангелія.

Про це йдеться у повідомленні у Фейсбук культурно-археологічного центру "Пересопниця".

 

У "Пересопниці" наголосили на символічності дати, адже пам'ятку отримали саме 15 березня, коли відзначається День утворення Карпатської України.

"Рукописна книга була написана в 1401 році в селі Королево, нині Виноградівський район Закарпатської області. Книга є цінним джерелом історії, української мови та книжкового рукописного мистецтва. Її особливість у тому, що вона виконана не на пергаменті, а на новому на той час матеріалі – папері", - йдеться у повідомленні.


Королевське Євангеліє належить до нечисленного комплексу рукописних пам'яток української конфесійної писемної культури зламу XIV–XV ст., поряд із Київським Псалтирем 1397 р., Ліствицею 1387 р., Луцьким Євангелієм XIV ст., "Галицьким" Євангелієм 1411 р.

Його цінність у тому, що воно репрезентує поширення писемної культури на Закарпатті, де існувало кілька рукописних традицій: українська, волоська, південнослов'янська й угорська.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.