Анонс: онлайн-дискусія «Релігійне життя в тюрмах Волині та Східної Галичини 1918-1939 рр.»

Німецький інститут у Варшаві організовує онлайн-дискусію «Релігійне життя в тюрмах Волині та Східної Галичини 1918-1939 рр.»

 

Доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв розповість про те, як в'язні різних конфесій реалізовували свої релігійні потреби, про тюремних капеланів та тюремних атеїстів, про кошерну їжу на свята для юдеїв, про візитацію Львівських "Бригідок" митрополитом Андреєм Шептицьким, а також про відголос "ревіндикаційної" акції кінця 1930-х рр. у Луцькій тюрмі.

Дискусія відбуватиметься на платформі Zoom 10 березня о 12 годині за київським часом.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.