У Корюківці згадують злочини угорських карателів

У Корюківці Чернігівської області відбулися жалобні заходи з нагоди 78-х роковин найбільшої за втратами мирного населення трагедії Другої світової війни.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Традиційні заходи зі вшанування жертв Корюківської трагедії – мітинг-реквієм і поминальна літія – пройшли за участю керівників Чернігівської області й місцевої влади, а також Надзвичайного і Повноважного посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен.

У своїй промові дипломат засудила нацистський злочин, від імені німецького народу попросила вибачення і сказала, що має намір підтримати німецько-український проєкт із дослідження таких злодіянь фашизму в Україні", - зазначив Бутко.

За його словами, Анка Фельдгузен на посаді ще заступника посла приїжджала сюди в 2013 році. Тепер же вона приїхала і для зміцнення зв'язків із Корюківською громадою. Дипломат відвідала фабрику технічних паперів "Слов'янські шпалери", школу №4, де вивчається німецька мова, оглянула місцевий музей, зокрема експозицію, присвячену Корюківській трагедії.

На скорботному мітингу окрім посадовців виступив свідок трагедії. До пам'ятника присутні поклали квіти й поставили запалені лампадки. Поминальна літія відбулася біля могил перепохованих останків жертв на території урочища "Гай".


Як відомо з історичних джерел, 1,2 та 9 березня 1943 року нацисти (військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ та 399-ї польової жандармерії) убили всіх жителів Корюківки на Чернігівщині (близько 7 тис. осіб), а саме містечко спалили. Більшість убитих – діти, жінки та люди похилого віку. Каральну акцію гітлерівці провели у відповідь на знищення радянськими партизанами німецького гарнізону, що дислокувався в Корюківці.

У матеріалах Нюрнберзького процесу цю трагедію названо наймасовішим знищенням місцевого населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.