У стінах згорілої лікарні на Чернігівщині знайшли стародавні ікони

Під час розбирання руїн давно згорілої місцевої лікарні жителі села Нові Млини (Чернігівщина) виявили, що частина внутрішніх стін зроблена з ікон

У селі Нові Млини Чернігівської області виявили стародавні ікони зі знищеного храму. Ці ікони знайшли під час робіт у згорілій старій сільській лікарні. Лікарня згоріла ще 16 років тому, і ніхто не знав, що там у стінах можуть бути ікони.

Як повідомляє Реігійна правда, про це йдеться у місцевій групі ФБ-спільноти "Ми та село Нові Млини".

Руїни старої лікарні почали розбирати тільки зараз, хоча вона згоріла ще 16 років тому. З'ясувалося, що деякі з внутрішніх стін зроблені з давніх ікон. Ймовірно, ці ікони були винесені з Миколаївської церкви. Цей шедевр зодчеського мистецтва Лівобережної України XVIII століття зруйнували ще у 1930-х роках.

Працівники лікарні згадали про пацієнта, який там проходив лікування в 1990-х роках. Він молився на стіни. Виявилося, що це був священник Павло Льодок, який став жертвою репресій. Його лікарі тоді вважали божевільним, оскільки він стверджував, що бачить у стінах лики святих.

На деяких іконах збереглися дати – 1896 рік і є припущення, що іншим іконам може бути ще більше років.

Жителі села хочуть привести ікони в порядок і віддати їх у Свято-Троїцький храм. Ця церква побудована ще в 1800 році та збереглася до цього часу.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.