У Музеї Революції гідності розповіли про перший крок до будівництва

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розраховує, що вже за місяць-два вдасться розпочати роботи зі створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

 

"Ми з німецькими архітекторами досягли угоди щодо того, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро, я думаю, що за місяць — за два зможемо розпочати проєктування, тобто організовувати роботи із замовлення проєктно-кошторисної документації", - зазначив Пошивайло.

Він також підкреслив, що це дуже важливий, фактично, перший практичний крок на шляху до будівництва споруди музею, оскільки будівельні роботи починаються лише тоді, коли є проєктно-кошторисна документація.

"Ми маємо на це кошти, виділені цього року з державного бюджету. Тому є повна готовність і можливість реально розпочати проєктно-будівельні роботи", - додав директор музею.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики поінформувало, що переговори з переможцем архітектурного конкурсу Музею Революції Гідності – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH – перебувають на завершальній стадії, й проєктно-будівельні роботи зі створення музею розпочнуться вже в цьому році. За даними МКІП, у держбюджеті-2021 на цей проєкт закладено 50 млн грн.

Президент Володимир Зеленський у суботу заявив, що належне вшанування пам'яті про трагічні події 2013-2014 років є пріоритетним завданням, і воно реалізуватиметься у низці подальших стратегічних кроків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.