У Музеї Революції гідності розповіли про перший крок до будівництва

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розраховує, що вже за місяць-два вдасться розпочати роботи зі створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

 

"Ми з німецькими архітекторами досягли угоди щодо того, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро, я думаю, що за місяць — за два зможемо розпочати проєктування, тобто організовувати роботи із замовлення проєктно-кошторисної документації", - зазначив Пошивайло.

Він також підкреслив, що це дуже важливий, фактично, перший практичний крок на шляху до будівництва споруди музею, оскільки будівельні роботи починаються лише тоді, коли є проєктно-кошторисна документація.

"Ми маємо на це кошти, виділені цього року з державного бюджету. Тому є повна готовність і можливість реально розпочати проєктно-будівельні роботи", - додав директор музею.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики поінформувало, що переговори з переможцем архітектурного конкурсу Музею Революції Гідності – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH – перебувають на завершальній стадії, й проєктно-будівельні роботи зі створення музею розпочнуться вже в цьому році. За даними МКІП, у держбюджеті-2021 на цей проєкт закладено 50 млн грн.

Президент Володимир Зеленський у суботу заявив, що належне вшанування пам'яті про трагічні події 2013-2014 років є пріоритетним завданням, і воно реалізуватиметься у низці подальших стратегічних кроків.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.