Укрпошта 23 лютого вводить в обіг марки про українську армію

Керівник Укрпошти Ігор Смілянський вважає це тролінгом

"Укрпошта" 23 лютого вводить в обіг поштові марки "Збройні сили України. Сухопутні війська". Такий крок Укрпошти викликав критику з боку філателістів.

 

Зокрема, Андрій Іванець на своїй сторінці написав:

""Укрпошта" у день окупаційної армії хоче випустити поштові знаки на честь Української армії, яка боронить країну від окупантів.

Раніше, наскільки мені відомо, планувалося перше погашення цих марок 26 лютого. Це, до речі, День спротиву окупації Криму. Як на мене, цілком гідна дата.

Чи зрадіють захисники України такому вшануванню? Чи сприйме цю дату Міноборони, яке, ймовірно, ініціювало випуск марок на честь Сухопутних військ України? Думаю, питання риторичні.

Чому ж таку скандальну дату для першого погашення обрала "Укрпошта"

Є кілька версій:

1) Лайт версія. Це, щоб не писати ід....изм, назвемо м'яко... недалекоглядність;

2) Хард версія. Це підігрування ворогу у гібридний війні проти України;

3) Ваша версія?

Але щоб за цим рішенням не стояло ще є час на перенесення дати.

Сподіваюсь, здоровий глузд переможе і наші захисники будуть вшановані належним чином у відповідний час. Вони на це мають право..."

У коментарях очільник Укрпошти Ігор Смілянський відповів:

"Як на мене це такий а) легкий тролінг якраз тих кому здається ми підіграємо + 2) гарний привід ще раз нагадати тим, хто ще святкує, що прийшов перегорнути сторінку історії радянської армії і почати приділяти більше уваги армії української. Ось і все".

Генеральний штаб Збройних Сил України висловив рішучий протест проти обрання Укрпоштою дати 23 лютого для презентації і першого погашення поштових марок під назвою "Збройні Сили України. Сухопутні війська" та запропонував перенести цю подію на 14 березня - День українського добровольця.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.