В Ужгороді відкрили фотовиставку про старовинні дерев'яні церкви

В Ужгородському скансені відкрили масштабну мистецьку фотовиставку “Дерев'яні скарби”, присвячену старовинним церквам України та Польщі

Про це повідомив кореспондентові Укрінформу директор Агентства регіонального розвитку "Закарпаття" Михайло Данканич.

Він зазначив, що проєкт "Дерев'яні церкви - приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат" охоплює 20 храмів Закарпаття та Подкарпатського воєводства у Польщі. Протягом року над проєктом працювали 10 фотографів: Томаш Міхалські, Крістіан Клисевіч, Марек Кузіемскі, Томаш Міелнік та Аліця Мруз із Польщі та Олег Хававчак, Сергій Денисенко, Юрій Крилівець, Роберт Довганич та фотокор Укрінформу Сергій Гудак від України.

За словами Данканича, виставка працюватиме до 10 березня 2021 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, потім фотороботи можна буде переглянути в атріумі будівлі Закарпатської облради. Згодом фотографії церков будуть розміщені на окремому вебресурсі з вільним доступом для широкого загалу, аби кожен зміг насолодитися красою дерев'яних церков.

Проєкт реалізується в межах CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.