АНОНС: В Ужгороді пройде фестиваль "Історія.UA". ПРОГРАМА

22-23 березня в Ужгороді відбудеться фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів.

Фестиваль пропонує зустрічі з цікавими людьми, численні презентації та виступи музикантів – повідомляє УІНП.

 

В Ужгороді фестиваль "Історія.UA" відбудеться вперше. Під час фестивалю заплановано відкриття фотодокументальної виставки до 80-річчя "Карпатської України", семінар для вчителів та бібліотекарів "Без брому і нафталіну. Як говорити з молоддю про минуле", круглий стіл на тему: "Історія українського державотворення на Закарпатті.

Як робити минуле популярним" за участю відомих науковців, журналістів, краєзнавців, презентація фільму "Позивний "Бандерас", численні презентації цікавих книг, інтелектуальних ігор та інших розробок Українського інституту національної пам'яті.

У заходах фестивалю візьмуть участь Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, історики Вахтанг Кіпіані, Олександр Пагіря, Володимир Бірчак, Сергій Федака, журналісти Євгенія Подобна та Анна Андрієвська та інші.

До Ужгорода також завітають лідер гурту "OT VINTA", відомий художник і блогер Юрко Журавель, який презентуватиме свій мультимедійний проект "Знай наших", кобзар та унікальний дослідник і реконструктор пісень минулого Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея Козацька", який познайомить з піснями Української революції та Карпатської України.

Епіцентром більшості презентацій у суботу стануть Ужгородська міська бібліотека та Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. А завершиться свято великим концертом на театральній площі за участю гуртів "Rock-H" та "Kozak System".

З детальною програмою фестивальних заходів можна ознайомитися тут.

 
 

Нагадуємо, що фестиваль "Історія.UA" був започаткований Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році. Гасло фестивалю: "Історія без брому і нафталіну".

Наступний фестиваль "Історія.UA" відбудеться восени в Сєвєродонецьку.

Партнери фестивалю: Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська рада.

Інформаційні партнери фестивалю: "Укрінформ", "Суспільне:UA", "Главком", "Тиждень", "Еспресо TV", "Новинарня", "Україна молода", "Gazeta.ua", "Закарпаття онлайн", "Закарпаття:UA", "Сіріус", "Тиса FM", "Люкс FM", "Хіт FM", "Ужгородський прес-клуб", "0312.ua".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.