Не лише проспект Бандери: УІНП готує апеляцію на рішення суду щодо перейменування вулиць

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня про скасування перейменування низки вулиць Києва та підтримає Київську міську раду в суді.

Про це повідомляється на сайті Інституту.

 

В УІНП нагадали, що суд скасував рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559, яким вона перейменувала низку вулиць: вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі, вулицю Кутузова на Генерала Алмазова, вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка, провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі), проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Йдеться не лише про проспект Степана Бандери, а про цілу низку вулиць, які були перейменовані на честь абсолютно різних історичних постатей – від військових Армії УНР, як от Олексій Алмазов та Михайло Омелянович-Павленко, до письменника-шістдесятника Євгена Гуцала та відомого лікаря, педагога й гуманіста Януша Корчака, який загинув від рук нацистів.

Усі перейменування без винятку потрапили під рішення суду. Інститут готується подати апеляційну скаргу", - заявив голова УІНП Антон Дробович.

Він також провів паралелі з судовими процесами довкола перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка у Харкові. "Ми вже мали рішення судів першої інстанції, які потім скасовують апеляційні суди", - зазначив голова УІНП.

В Інституті національної пам'яті також нагадали, що 5 червня 2019 року Окружний адмінсуд Києва вже скасовував рішення про перейменування Московського проспекту і проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

У відповідь на апеляцію, подану УІНП, Київською міською радою та Всеукраїнським об'єднанням "Свобода", Шостий апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Київської міської ради про перейменування цих проспектів. Проте суд першої інстанції не взяв цю постанову до уваги, хоча Київська міська рада долучила її до матеріалів справи в останньому судовому процесі.

Поки що рішення ОАСК від 28 січня 2021 року не набрало законної сили. Подати апеляцію можна впродовж 30 днів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.