Окружний адмінсуд Києва скасував перейменування Московського проспекту на честь Бандери

Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка.

Про це свідчить інформація у Єдиному реєстрі судових рішень.

 

Суд ухвалив таке рішення 28 січня, частково задовільнивши позов громадської спілки "Громадський контроль і порядок". Позивач просив визнати протиправним дане рішення і дії Київської міськради, а також скасувати його.

Суд визнав протиправним і скасував це рішення. Разом з тим ОАСК відмовив позивачу у визнанні протиправними дій Київської міськради при прийнятті цього рішення.

Також суд стягнув на користь громадського союзу "Громадський контроль і порядок" 689 гривень судового збору. Згідно з рішенням, Київміськрада може подати апеляцію.


Відзначимо, що це вже друге рішення ОАСК з цього питання. Перше було у 2019 році і було відмінене апеляційним судом. Тепер апеляцію можна оскаржити тільки у Верховному суді.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.