У Німеччині судитимуть 100-річного охоронця концтабору Заксенхаузен

Німецька прокуратура висунула звинувачення у співучасті в убивстві 3 518 людей 100-річному чоловіку — під час Другої світової війни він працював охоронцем у концентраційному таборі Заксенхаузен, що на околиці Берліну.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Напис на брамі табору - "Праця робить вільним"

Прокуратура стверджує, що з 1942 по 1945 рік він працював охоронцем цього табору. Попри похилий вік чоловіка, вважається, що він може постати перед судом, хоча, можливо, доведеться вжити певних заходів і обмежити тривалість судових засідань.

Ця справа заснована на юридичному прецеденті в Німеччині, який визначив, що будь-кого, хто допомагав функціонуванню нацистського табору, можна притягнути до відповідальності за співучасть у скоєних там вбивствах.

Суд ще не призначив дату судового засідання.


Довідка. Концтабір побудували у 1936 році. Заксенхаузен діяв як трудовий табір і був відомий медичними експериментами, які там проводили. У таборі утримувалися переважно політичні вʼязні (як Степан Бандера, Андрій Мельник та ін.), а також євреї, роми та геї.

Число вʼязнів у різні роки сягало 60 тисяч людей, загалом на території табору загинули з різних причин понад 100 тисяч людей. Заксенхаузен у 1945 році звільнила Червона армія.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.