Спецпроект

Поляк під час прогулянки знайшов людські останки біля колишнього концтабору Аушвіц. ВІДЕО

У польському місті Освенцим знайшли місце масового поховання неподалік колишнього нацистського концтабору Аушвіц. Наразі правоохоронці розслідують, кому належать останки та чи пов'язані вони з табором смерті.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на AP.

 
фото: History Hiking

Місцевий житель Войцех під час прогулянки помітив 12 людських черепів та безліч кісток на березі річки Сола, яка проходить через Освенцим. Це відкриття сталося, коли рівень води у річці був низьким.

Спершу чоловік звернувся не до поліції, а до польських ютуберів із каналу History Hiking. Вони у своїх відео розповідають про знахідки часів Другої світової війни. Блогери оглянули територію і зняли відео з місця, де знайшли останки. Потім вони подзвонили до поліції.

Правоохоронці будуть розслідувати, кому належать знайдені останки та чи пов'язані вони з колишнім концтабором. Про знахідку повідомили Інститут національної пам'яті, який розслідує злочини під час Другої світової війни та злочини комуністичної доби.

Адміністрацію музею Аушвіц також повідомили про знахідку. Після розслідування буде вирішено, куди подіти людські останки.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.