Нацбанк вводить в обіг дві пам'ятні монети

Національний банк із 10 лютого 2021 року вводить в обіг пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету".

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

 

Пам'ятна монета "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідному інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія" – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

 

Пам'ятна монета "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Це – одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована у 1771 році, з чим пов'язують початок розвитку астрономії у Львові.

Пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" виготовлені зі нейзильберу вводиться в обіг із 10 лютого 2021 року, обидві тиражем 35 тисяч штук.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.