Нацбанк вводить в обіг дві пам'ятні монети

Національний банк із 10 лютого 2021 року вводить в обіг пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету".

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

 

Пам'ятна монета "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідному інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія" – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

 

Пам'ятна монета "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Це – одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована у 1771 році, з чим пов'язують початок розвитку астрономії у Львові.

Пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" виготовлені зі нейзильберу вводиться в обіг із 10 лютого 2021 року, обидві тиражем 35 тисяч штук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.