Українського посла обурила заява німецького президента про Другу світову та "Північний потік-2"

Україна рішуче виступає проти перекручування історії нацистської окупації, а також спроб виправдати добудову скандального газопроводу «Північний потік-2».

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи інтерв'ю федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра газеті Rheinische Post.

 

У цьому інтерв'ю глава німецької держави висловлюється фактично за добудову газопроводу "Північний потік-2", назвавши "енергетичні відносини майже останнім мостиком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин" між ФРН і РФ протягом останніх років.

При цьому як аргумент президент заявляє, що для німців важливим є "ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією". Він нагадує, що 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз, що жертвами війни стали понад 20 мільйонів людей у колишньому СРСР. "Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст", - завершує свою думку президент Штайнмаєр.

"Згадані висловлювання федерального президента щодо історичної пам'яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб по суті підхоплюється десятиліттями нав'язуваний російською пропагандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією", - каже своєю чергою Мельник.

Він заявляє, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є "абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів", насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і під час брутального панування гітлерівської Німеччини зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення.

"Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр свого часу відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні на дніпрових схилах, то він би дізнався про те, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв'язаної Третім Райхом війни на винищення та поневолення", - продовжує посол.

Він нагадав, що не менше 8 мільйонів мешканців України були замордовані айнзацгрупами СС та вермахтом, із них – понад 5 мільйонів мирних жителів; а з 6 мільйонів українців, які боролися проти нацистської Німеччини у лавах Червоної армії, більш ніж половина загинули героїчною смертю на полі бою або ж як безправні раби були закатовані голодом і холодом у таборах військовополонених.

Мельник висловлює жаль, що як засвідчили нещодавні дебати у Бундестагу, депутати німецького парламенту і досі не готові визнати величезну ціну, яку заплатила саме українська нація, коли лютував німецький терор, а також наш внесок у перемогу над націонал-соціалізмом.

Очільник дипломатичної місії сподівається, що вже найближчим часом найвищий законодавчий орган ФРН все ж таки ухвалить рішення про спорудження у Берліні окремого меморіалу мільйонам українських жертв нацизму, який стане важливим кроком на шляху відновлення загубленої історичної справедливості та справжнього повоєнного примирення.

У цьому сенсі українська сторона офіційно ініціює проведення урочистого засідання Бундестагу з нагоди 80-річчя нападу Німеччини на СРСР, присвяченого вшануванню саме цих забутих жертв розв'язаної Гітлером кривавої війни, - поінформував Мельник. Адже 22 червня 1941 року не Москва, а саме українські міста зазнали масованих ударів люфтваффе: цілями бомбових ударів стали Київ, Житомир, Одеса, Севастополь, інші цивільні об'єкти.

"Саме ось цей "ширший контекст" і варто було б мати на увазі, перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання "Північного потоку-2", який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової гарячої фази російської агресії, що не припиняється ні вдень, ні вночі вже сьомий рік поспіль і несе невимовний біль і страждання на українську землю", - заявив посол.

Насамкінець він порекомендував федеральному президентові Штайнмаєру прочитати книгу професора Тімоті Снайдера "Криваві землі", аби осягнути, що саме захоплення України та повне фізичне знищення і поневолення її жителів перебувало у самому епіцентрі загарбницьких планів Третього Райху задля розширення життєвого простору німецької держави на Сході Європи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.