У Нетішині проводять реконструкцію будівлі стародавнього млина

У Нетішині проводять реконструкцію стародавнього млина, який має статус пам’ятки історії місцевого значення та є найстарішою будівлею міста

Власник земельної ділянки, де знаходиться млин, депутат Нетішинської міськради Сергій Вознюк розповів Суспільному, що проводить реконструкцію млина зі збереженням фасаду об'єкту.

 

Заступниця начальника департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій області Валентина Лукашук каже, для проведення будівельно-реставраційних робіт потрібне погодження.

"Це погодження з органами охорони культурної спадщини про проведення реставраційних робіт на основі проєктної документації. На даний час до департаменту не надходило звернення щодо погодження проєктної документації на сам об'єкт. Можливо, це проводяться роботи щодо впорядкування даного об'єкта, які можуть з нами і не погоджувати", - говорить Валентина Лукашук.

Стародавні нетішинські млини, що розташовувалися на річці Горинь, згадуються у літописах 17 століття. Тоді тут були так звані млини "Маримонти", розповідає краєзнавець Тарас Вихованець.

"Про те, що в Нетішині були "Маримонти", говорить автор 19 століття, відомий у нашому краї краєзнавець Юзеф Дунін-Карвіцький. Це була особлива назва млинів, які продукували високоякісне питльоване борошно. А назва походила від назви польського містечка неподалік Варшави – Маримонт", - говорить Тарас Вихованець.

"Гідроелектростанція давала електрику для Нетішина, в той час ще села, та 10 інших сусідніх населених пунктів. Її послугами користувалися до початку 1960 років. Пізніше, стало не вистачати цієї електрики. Було прокладено високовольтну лінію, і північ Хмельниччини приєднали до цієї лінії. Потреба в маленькій ГЕС відпала, її у 60-х роках закрили", - розповідає Тарас Вихованець.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.