У Єгипті знайшли мумії із золотими язиками

Під час розкопок на півночі Єгипту археологи знайшли мумії із золотими язиками

Про це повідомляє BBC.Україна.

Муміям близько 2000 років.

Спільна команда археологів з Єгипту та Домінікани робили розкопки в олександрійському храмі Тапосіріс Магна -"Великого цвинтаря Осіріса", де знайшли 16 поховань у могилах, викопаних у скелі. Такі могили були поширені за часів панування греків та римлян.

Всередині вони знайшли мумії, які не надто добре збереглися.

Проте в роті кожної з них були амулети із золотої фольги, схожі за формою на язики. Вважають, що вони були потрібні мерцям для того, щоб говорити на суді Осіріса у потойбічному житті.

За віруваннями давніх єгиптян, Осіріс був богом потойбічного світу, відродження та суддя мертвих.

Зображення бога також містилося на картонажі - матеріалі, зробленому із шарів гіпсу, полотна та клею, який частково покривав одну з мумій.

Золоті прикраси на картонажі голови другої мумії, за словами археологів, зображали корону, роги та кобру. А на грудях цієї мумії було намисто із головою сокола - символу бога Гора.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.