УІНП та Посольство України у Польщі засудили вандалізм у Перемишлі

Посольство України у Польщі закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички. УІНП чекає на реакцію польської сторони

На початку лютого у Перемишлі було розбито меморіальну дошку трьом жінкам, серед яких - українка Олена Кульчицька.

Посольство України у Польщі звернулося з нотою до МЗС Польщі, в якій закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички.

"У зв'язку зі знищенням таблиці Посольство звернулося з нотою до МЗС Польщі, у якій рішуче засудило цей акт вандалізму та закликало до його оперативного розслідування правоохоронними органами РП", - наголосили в українському диппредставництві.

Український інститут національної пам'яті заявив, що "вкрай обурений черговим актом вандалізму, скоєним на місцях української пам'яті в Республіці Польща. Чекаємо на реакцію польської сторони, наполягатимемо на притягненні винних до відповідальності та відновленні пам'ятного знаку".

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.