Судовий процес за позовом Портнова і є війною за пам’ять – Дробович

Ситуація з рішенням Окружного адмінсуду Києва, який за позовом Андрія Портнова зобов'язав Міністерство освіти переглянути підручник з історії щодо висвітлення подій Революції гідності, є ніщо інше, як війна за пам’ять.

На цьому наголосив під час пресконференції в Укрінформі кандидат філософських наук голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

 

"Є війна пам'ятей, а є війна за пам'ять – що пам'ятати. Свіжий приклад. Є у нас такий пан Портнов, який великий симпатик Росії, він дуже не любить Революцію гідності.

Ось найсвіжіший кейс – суд, в якому він вимагає від Міністерства освіти переглянути шкільні підручники 5-11 класу, щоб там не було згадки про Революцію гідності в такій тональності, яка йому не подобається. Ця війна – за пам'ять, тому що це про встановлення істини, що ж там відбулося.

Йому, звісно, хотілось би бачити, що не озброєні чоловіки-"беркутівці" вбивали мирних громадян. Йому хотілось би бачити якусь іншу історію, яка виставляла би тих людей, що були жертвами сваволі Януковича, навпаки, поганцями", - сказав Дробович.

Він додав, що це війна за пам'ять, яка точиться тут і тепер, в Україні.

"Всім раджу почитати рішення суду, подивитися прізвища суддів, щоб знати, хто в цій країні що робить. Щоб пам'ятати, що таке відбувається". – зазначив голова УІНП.

Дробович зауважив, що це війна не тільки на рівні підручників, а на рівні справедливості.

"Ні по одному з "беркутівців" ще немає рішення суду, який напише, що – "Беркут", такий підрозділ, вбивав громадян. Немає рішення суду, в якому іменем України це було б визнано на юридичному рівні. Це проблема не тільки юридична, а й проблема з пам'яттю", - підкреслив голова УІНП.


Нагадуємо
, що Окружний адміністративний суд Києва 21 січня задовольнив позов колишнього заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова і зобов'язав Міністерство освіти і науки переглянути підручник з історії України щодо висвітлення подій Революції гідності.

Рішенням суду МОН зобов'язали переглянути підручники для 5 і 11 класів з історії України для установ загальної середньої освіти, надруковані в 2018 і 2019 роках.

У рішенні суду не згадується ім'я Портнова, проте він у Фейсбуці написав, що 21 січня ОАСК ухвалив рішення за його позовом до Міносвіти.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.