Інститут нацпам’яті показав ролик, який спростовує історичні фейки РФ про Одесу. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентував третій ролик проєкту краєзнавчих лекцій "Український Південь", який розповідає про ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Попри те, що пів Одеси знає місцеві визначні місця, які мають вік значно старший за "катерининську" версію заснування міста, багато є таких, хто досі сумнівається... Мовляв, прийшла російська імператриця Катерина II до місця, де чисте поле з'єднується з Чорним морем, тупнула чобітком, наказала "бути тут місту!" - і росіяни побудували Одесу.

Втім, як же ж бути з Хаджибейським замком, який штурмували українські козаки? Як бути з козацькими хуторами та селами, що складали тоді передмістя Хаджибея? Як зрештою бути з існуючим портом, про що писала у своєму рескрипті вже згадана Катерина II?", – заявив начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як нагадали в УІНП, проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.


Ролик "Український Південь: рання історія Одеси" розробила студія ONYKO Films. Ініціатори та координатори інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак, професор кафедри історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.