ОАСК заборонив проводити заходи на честь низки українських діячів

Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації відзначати річниці днів народжень низки українських діячів. Позов у справі подав ексзаступник глави Адміністрації Президента Януковича Андрій Портнов.

Про це йдеться в рішенні суду, передає Слідство.Інфо.

 

Заборона стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:

полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;

полковника Української повстанської армії Василя Левковича;

полковника УПА Василя Сидора;

полковника УПА Василя Галаси;

письменника і журналіста Уласа Самчука;

письменника і політика Юрія Липи;

українського вченого і редактора Енциклопедії українознавства Володимира Кубійовича;

голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.


У позові Портнов зазначив, що Юрій Липа нібито "відомий своїми антисемітськими висловлюваннями і закликами", а серед інших згаданих діячів є і ті, що нібито "тісно співпрацювали з німецькими нацистами".

Чиновник часів Януковича також послався на закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки.

У КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв цих історичних діячів було направлено на розвиток історичної свідомості українців і збереження національної пам'яті.


Нагадуємо, що відзначення цих діячів у 2020 році було передбачено Постановою ВРУ "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.