Афроамериканка, яка врятувала з рабства 70 людей, може замінити Джексона на банкноті в $20

Міністерство фінансів США планує замінити портрет президента Ендрю Джексона на 20-доларовій купюрі зображенням афроамериканки Гаррієт Табмен, яка врятувала з рабства 70 людей.

Про це пише The Guardian.

 

Реалізацію цього проєкту раніше блокував експрезидент США Дональд Трамп, а ідея замінити портрет президента на світлину афроамериканки з'явилася ще у 2016 році, під час президентства Барака Обами.

Новий президент США Джо Байден, зі слів речниці Білого дому Джен Псакі, планує відновити цей проєкт.

"Важливо, щоб наші банкноти відображали історію та різноманіття нашої країни", — заявила Псакі.


Гаррієт Табмен
була одинадцятою дитиною у родині рабів. У дитинстві працювала служницею, а потім — на плантації. Приблизно у 27 років Гаррієт втекла з рабства, а пізніше — врятувала від нього 70 людей.

Під час Громадянської війни у США (1861 — 1865 років) служила розвідницею армії Півночі. Пізніше Табмен стала активісткою руху за надання жінкам виборчих прав.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.