Влада Сербії заборонила продавати футболки з гаслом, що прославляє різанину в Сребрениці

Одяг містив гасло "Нож, жица" ("Ніж, дріт") - посилання на популярний сербський футбольний хуліганський спів "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року

Про це повідомляє Аналітичний центр балканських досліджень ex-Yu.

В одному із сербських інтернет-магазинів у продаж надійшли футболки та світшоти з гаслом "Нож, жица" ("Ніж, дріт"). 

Цей напис відсилає до популярного сербського футбольного хуліганського співу "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року сербами боснійських мусульман.

До сербської прокуратури також було подано кримінальну скаргу, яка звинувачує компанію в "рекламі продукції, що розпалює національну, релігійну та расову ненависть".

Магазин вибачився за інцидент на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що повідомлення на одязі було "неправильно витлумачено" та "вирвано з контексту", а також знято з продажу. "Ми не мали наміру поширювати будь-яку ненависть чи фанатизм до когось", - йдеться в повідомленні магазину.
 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.