Буковинську маланку планують внести до списку ЮНЕСКО. ФОТО

У Чернівецькій ОДА почали готувати документи, щоб внести традицію буковинського маланкування до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька ОДА.

 

"Новорічну традицію буковинського маланкування пропонують внести до переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Аби це стало можливим, розпочали підготовку відповідних документів", - йдеться у повідомленні.

В обласній адміністрації зазначають, що наразі маланка входить до Регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Далі вона має потрапити до аналогічного національного реєстру. І лише потім документи подадуть до ЮНЕСКО.

"Під поняттям "Новорічна традиція буковинського маланкування" мають на увазі декілька типів цього звичаю, які побутують у Чернівецькій області. Їх об'єднує спільна ідея – прийти у новоліття, позбувшись усього злого. Однак у різних частинах області дійство має відмінне втілення.

Це, зокрема, Вашківська переберія, Красноїльська маланка із ведмедями, театралізована Суховерхівська маланка, драматична Горбівська маланка, хореографічна маланка у Костичанах, Бесарабська маланка зі дзвонами у Кельменецькому районі", - додали в Чернівецькій ОДА.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.