Україна передала до Гааги повідомлення про злочини Росії проти культурної спадщини Криму

Офіс генерального прокурора передав до Міжнародного кримінального суду повідомлення про злочини проти культурної спадщини в окупованому Криму.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

 

"У повідомленні міститься інформація про привласнення і руйнування об'єктів культурної спадщини, не виправданих воєнною необхідністю і здійснюваних незаконним чином і безцільно", — зазначили в ОГП.

У документі наведені докази руйнування і привласнення обʼєктів культурної спадщини: Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора; історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї — Ханський палац, Чуфут-Кале; Кримська астрофізична обсерваторія; Вежа Костянтина та Докова Башта у Феодосії; Церква Івана Предтечі у місті Керч.

Також описані численні випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун і Сиваг-Кермен.

Документ містить опис інших форм злочинів з боку офіційної влади Росії та окупаційної влади півострова Крим. Серед них: незаконний обіг предметів культури, злочинна недбалість у процесі так званої "реставрації" об'єктів культури, проведення незаконних археологічних розкопок, зокрема, розкопок місць поховань та курганів, їх руйнування та пограбування, а також переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.