АНОНС: Лекція-розмова «Світовий тріумф Щедрика»

Цієї середи можна буде пощедрувати разом із Тіною Пересунько, авторкою й кураторкою проєкту "100 років культурної дипломатії України", науковою співробітницею Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С"

 

Поговоримо про те, як Щедрик перетворився на Carol of the bells та про його роль "м'якої сили" української дипломатії, завдяки якій Симон Петлюра сподівався здобути визнання для України 100 років тому.

Тіна Пересунько: "Щедрик був голосом України у світі під час війни за незалежність. Петлюра хотів показати піснею, що Україна – не Росія".

Проект "100 років культурної дипломатії України" спрямовано на промоцію архівних джерел з історії тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, що гастролювала як посол Української Народної Республіки за дорученням Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри у 17 країнах світу упродовж 1919-1924 рр. Це перший проект культурної дипломатії в історії модерної України.


Час: 13 січня, середа, 19.00


Місце: Трансляція розмови відбудеться онлайн на сторінці Мережі "АНТС"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.