НБУ вводить в обіг пам'ятну монету на честь Агатангела Кримського

Національний банк із 12 січня вводить в обіг пам'ятну монету "Агатангел Кримський" номіналом 2 грн і тиражем 35 тис. штук.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

 

Монету присвячено українському історику, славісту, мовознавцю, сходознавцю, письменнику, перекладачу, одному із засновників української Академії наук та одному з перших академіків – Агатангелу Юхимовичу Кримському. Вільно володіючи майже 60 мовами, переважно східними, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, вчений зробив значний внесок в українське сходознавство та україністику.

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, праворуч від якого написи: УКРАЇНА/2 ГРИВНІ/2021; композицію, що символізує діяльність ученого-сходознавця та джерело знань – геометричний декор із розкритих книг, що складаються в багатопроменеву зірку, в центрі якої слова А. Кримського: Я ЗРОЗУМІВ,/ ЩО МУШУ БУТИ/ УКРАЇНОФІЛОМ –/ ЦЕ Я ЗРОЗУМІВ/ ЦІЛКОМ СВІДОМО; під цитатою – факсиміле А. Кримський; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч).

На реверсі монети на тлі вертикальних ліній, що символізують трагічну долю вченого, зображено портрет Кримського, під портретом діагонально розміщені написи: АГАТАНГЕЛ (ліворуч), КРИМСЬКИЙ (праворуч); унизу роки його життя – 1871–1942.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.