У Ґданську зняли україномовний фільм про жінок «Солідарності». ВІДЕО

У рамках проєкту «Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать» Інституту міської культури міста Ґданськ знято два краєзнавчі фільми, зокрема, про легендарну діячку «Солідарності» етнічну українку Анну Валентинович.

Про це повідомляє Polskie radio.

 
Анна Валентинович

Як зазначається, у проєкті взяли участь 30 осіб.

Зауважується, що Інститут міської культури міста Ґданськ популяризує знання про спадщину незалежної профспілки "Солідарність". У рамках проєкту "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" було проведено безкоштовні курси для україномовних та російськомовних мешканців міста.

"На цих курсах учасники вчилися проводити екскурсію Ґданським суднобудівним заводом, де народилася профспілка "Солідарність". Черговим етапом курсів було проведення екскурсій українською та російською мовами по Ґданську", - розповіла речниця Інституту міської культури Марта Банька.

Вона додала: "Оскільки через обмеження епідемії коронавірусу, проведення традиційних екскурсій містом було досить ускладнене, ми вирішили зняти два фільми, які є пропозицією віртуальної екскурсії містом. У цих відео ми хотіли розповісти україно- та російськомовним мешканцям Ґданська про жінок-працівничок Ґданської судноверфі — Анну Валентинович та Аліну Пєньковську".

Кожен фільм триває 10 хвилин.

Проєкт "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" отримав дофінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.