Україна просить Сербію надати офіційні дані про вилучену археологічну колекцію – МЗС

Посольство України в Белграді звернулося до Міністерства закордонних справ Сербії з проханням надати офіційні дані про вилучену митниками велику археологічну колекцію.

Про це Укрінформу повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

 

Дипломат підтвердив, що 29 грудня митні органи Республіки Сербія затримали на прикордонному переході Сербська Црня вантажівку із більш як 2 тисячами одиниць антикваріату.

"За наявною інформацією, транспортний засіб віз артефакти з України. Після отримання інформації про факт затримання вантажівки Посольство України в Белграді направило ноту МЗС Сербії з проханням надати офіційні дані про вилучені предмети", - зазначив Ніколенко.

Він додав, що українські дипломати також перебувають у прямому контакті з сербськими правоохоронними органами для з'ясування усіх обставин цієї справи.

Ніколенко запевнив, що справа перебуває на контролі МЗС України та Посольства України в Сербії.


Нагадуємо, що у ніч проти 29 грудня сербські митники виявили у вантажівці з румунськими номерами 2 113 одиниць антикваріату різних періодів: бронзового віку, візантійського періоду, Середньовіччя, предмети давніх слов'ян та кельтів.

Здебільшого в колекції були підвіски, персні, інструменти та зброя. У вантажівці також виявили браслети, брошки, шпильки, наконечники для списів, стріли, сокири, булави, ложки, ключі, ґудзики та монети.

У Міністерстві фінансів зазначають, що визначити вартість колекції без експертної оцінки неможливо.

За словами водія, 46-річного громадянина Сербії, він погодився перевезти колекцію з України до Сербії за невелику плату. З ним мали зв'язатися після прибуття на територію Сербії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.