Сербські митники виявили велику партію археологічних артефактів у вантажівці з України. ФОТО

У ніч на 29 грудня 2020 року на прикордонному переході Српска-Црня сербські митники у співпраці з поліцією виявили та запобігли спробі контрабанди колекції з понад 2000 антикварних предметів різних періодів.

Як повідомляє Балканський оглядач з посиланням на видання Kurir.rs, контрабанду виявили у вантажівці з румунськими номерами, якою керував 46-річний громадянин Сербії.

 
ФОТО: Kurir.rs

Вантажівка, яка перевозила паркет з України до Сербії, стояла на черзі для регулярного в'їзного контролю, а водій сказав митникам, що перевозить лише два пакети цукерок, а також товар, який вказано в митній документації.

Під час детального огляду транспортного засобу було встановлено, що кабіна вантажівки та бічний ящик для інструментів були заповнені незадекларованим антикваріатом різних періодів: епохи бронзи, візантійського періоду, середньовіччя, а також предметів давніх слов'ян та кельтів. Всього митники нарахували 2113 предметів, серед яких найчисленнішими є підвіски, персні, різні інструменти та зброя.

Виявивши порушення, водій сказав митникам, що колекція не є його, але він погодився перевезти її з України до Сербії за невелику плату, і що йому сказали, що хтось зв'яжеться з ним після його прибуття до країни.

 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.