Спецпроект

Люди Хржановського розпочали розкопки у Бабиному Яру

Ініціатори російського проєкту меморіального комплексу “Бабин Яр” розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань

Про це повідомляє BigKyiv.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс написав: "Представники російського проєкту сьогодні розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі у Бабиному Яру. По інформації нашіх спостерігачів, вже в перші години розкопок, знайдені кістки з минулих поховань. Що буде тепер? Або вони намагатимуться приховати ці знахідки або з метою зберегти обличчя скажуть, що тепер зрозуміло, що тут будувати не можна.".

 
Скріншот з відео

За його словами, кістки поклали на біле простирадло, а згодом кинули у купу сміття.

Також на сторінці громадського діяча з'явилось відео з місця подій, де засвітились виконавці розкопок. Схоже, що на ділянці працює група із 10-12 людей: робітники безпосередньо копають землю, а решта стоїть поодаль та спостерігає за процесом.

На відео помітно, як один із "контролерів" посміхається, крокуючи місцями поховань жертв тієї епохи.

Відомо, що Меморіальний центр "Бабин Яр" планує спорудити на ділянці колишнього кладовища меморіальну синагогу.

Згодом директор Меморіального центру "Бабин Яр" Максим Яковер заявив у Facebook, що розкопки проводить спеціалізована компанія "Слава та пам'ять", яка, нібито, рекомендована Інститутом національної пам'яті.

Також, за його словами, два фрагменти людського черепа знайшли на глибині до 1 метра. Офіційний звіт очільник проєкту пообіцяв надати у неділю, 27 грудня.

Також нагадуємо, що вчора було поширено відкритий лист українських євреїв про цинічність та неприпустимість будівництва меморіальної синагоги на на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора". 

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.