У Польщі згадали 39-ту річницю введення воєнного стану

У Польщі згадали чергову річницю введення комуністичною владою воєнного стану 13 грудня 1981 року.

З цієї нагоди у варшавському музеї проклятих солдатів і політичних в'язнів ПНР у неділю відкрито меморіальну таблицю героям боротьби за незалежну Польщу в 1980-1989 роках, передає кореспондент Укрінформу.

 
фото: MKDNiS

"Дякую за пам'ять про відвагу і посвяту усіх поколінь земляків, які боролися за вільну батьківщину і за неї потерпали. Разом з вами віддаю шану героям і жертвам воєнного стану",- йдеться у листі президента РП Анджея Дуди до учасників відкриття меморіальної таблиці.

В Інституті нацпам'яті Польщі поінформували, що в часи демократичної Польщі 170 особам висунуто звинувачення за злочини воєнного стану, 41 особу засуджено.


Довідково. Воєнний стан було введено у Польщі тогочасною комуністичною владою на чолі з генералом Войцехом Ярузельським 13 грудня 1981 року для посилення боротьби з незалежним профспілковим об'єднанням "Солідарність". Він діяв до липня 1983 року.

Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.