У Кореї знайшли камінці для гри в го і прикраси доби царства Сілла

Сотні каменів для гри го і дорогоцінних прикрас у вигляді жуків були знайдені вченими разом з бронзовою короною і золотими аксесуарами в гробниці

Про це повідомляє НВ.

Археологи з Південної Кореї вважають, що в цій усипальні було поховано принцесу колись могутнього царства Сілла, яке існувало у І тисячолітті нашої ери.

Реліквії були знайдені в стародавній гробниці — Могилі № 44 — в Джоксамі в південному місті Кенджу, де Національний дослідницький інститут культурної спадщини Кенджу (GNRICH) з 2014 року проводив розкопки.

 
Фото: Gyeongju National Research Institute of Cultural Heritage

Кенджу, розташований за 371 км на південний схід від Сеула, відомий як столиця стародавнього королівства Сілла (57 р. до н.е. — 935 р. н.е.), яке існувало разом з королівствами Пекче і Когурьо в епоху Трьох Царств.

Серед виявлених реліквій була корона з позолоченої бронзи, пара золотих кулонів і сережок, нагрудна прикраса, а також різні золоті та срібні предмети. Також серед знахідок були 50 шматочків слюди, мінералу, який в даосизмі вважався інгредієнтом молодості та довголіття.

Серед деяких цікавих артефактів були прикраси з позолоченої бронзи, прикрашені золотими жуками, дорогоцінними каменями, і 200 штук чорних, сірих і білих каменів для гри го.

Беручи до уваги аксесуари й ножі зі срібним орнаментом, які в ту епоху носили здебільшого жінки, влада припустила, що гробниця була побудована в кінці п'ятого століття, а власницею гробниці була жінка зростом приблизно 150 см.

Також було припущення, що жінка була членом королівської сім'ї, враховуючи, що прикраси у вигляді таких жуків "були виявлені тільки в гробницях найвищих чинів у Сілла". Дослідники, які брали участь у розкопках, додали, що жінка могла бути неповнолітньою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.