Чортківський замок на Тернопільщині хочуть відновити до 500-річчя міста

У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний "магніт" області.

Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році.

 

"Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям.

Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується", – зауважив директор заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми "Велика реставрація".

Як зауважили в міськраді, суть "Великої реставрації" полягає не тільки в тому, що треба зберегти об'єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об'єктів – туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

"Урядова програма "Велика реставрація" має декілька умов. Перша – надається перевага об'єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об'єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області", – розповіла під час зустрічі Кравчук.

У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.