In memoriam. Померла віце-президентка Світового Конгресу Українців Анна Кисіль

Відійшла у засвіти відома громадська діячка української діаспори в Канаді, бізнесвумен та меценатка Анна Кисіль – голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та віце-президентка Світового Конгресу Українців.

Про це йдеться на сторінці Diaspora.ua.

 

Пані Анна народилася у м. Яремче на Івано-Франківщині. Освіту та фах здобула у Львівському будівельному технікумі (цивільне будівництво) і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.

З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво "Росан-Пак" (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий в Торонто ресторан "Золотий лев" та банкетний зал "Княжий двір", де відбувається чимало заходів української громади.

Водночас з початку 2000-х років пані Анна була активною діячкою української діаспори – президенткою громадської організації "Четверта хвиля" та члекинею Ради директорів Конгресу українців Канади (відділ Торонто) і Ради директорів Світового конгресу українців (очолювала Раду культури).

А також пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв і різних проектів, доклала чимало зусиль до створення підручника "Крок 2" з української мови для діаспори, допомагала реалізовувати освітянські й культурні проекти Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

"Очевидно, повне усвідомлення нами її величезного внеску в розвиток української справи та гідне вшанування ще попереду. А наразі величезна кількість українців в Канаді, Україні, світових діаспорних організаціях, хто знав п.Анну у невимовному сумі через її раптовий відхід у кращий світ" - йдеться у повідомленні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.