Спецпроект

У Лос-Анджелесі вшанували пам'ять жертв Голодомору. ВІДЕО

День пам’яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні провели українці Південної Каліфорнії.

Про це повідомляє Голос Америки.

 

"В Українському культурному осередку Лос-Анджелеса звучить молитва. Сюди прийшли діаспоряни та американці українського походження, які хочуть нагадати світу слово "Голодомор". Серед них велика частина тих, чиї батьки ще пам'ятають жахи 1322-33 років", - йдеться у відео.

Співорганізаторка заходу Юлія Маклз: "Це я ніколи не забуду, бо я, коли була маленька, слухала, як мої батьки говорили про це"

Інша співоганізаторка Люда Вусик розповідає: часто питала маму, чому вона не розповідала про Голодомор, і мама їй відповідала, що боялася. "Бабуся робила затірку: в киплячу воду кидали траву, муку розводили водою і такими цівками додавали в казанок, і на цьому вони вижили", - зазначила Вусик.

Ці дві жінки з 1986 року є співорганізаторками Дня пам'яті жертв Голодомору в Україні, та цього року вшанування 87-ї річниці трагедії вперше пройшло онлайн.

На сцені виступила обмежена кількість людей. Ведучі зачитували прізвища померлих українських емігрантів.

"Ми зберігаємо списки, щоб ми не забули про тих людей. Вони дуже важливі, вони жили на цім світі, спілкувалися з нами, вони були, і ми не можемо про них забути. Це люди, які пережили Голодомор, пережили війну і нарешті приїхали сюди, до Південної Каліфорнії", - розповіла наступна співорганізаторка заходу Люба Кеске.

У пам'ятному заході також взяли участь представники місцевого Пласту.

Режисер-постановник та співорганізатор заходу Юрій Вигінний, що народився в родині українських емігрантів у Чикаго і давно працює у лос-анджелеській індустрії кіно, вважає, що тема Голодомору є недостатньо розкритою у світі.

Він вважає, що цілий світ має знати про наших предків, та зауважив на важливості того, щоб кожен міг розповісти свою особисту історію і ми всі разом спілкувалися.

День пам'яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору в Україні завдяки онлайн-формату могла подивитися діаспора не лише Південної Каліфорнії, а й цілого світу.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.