Спецпроект

У Лос-Анджелесі вшанували пам'ять жертв Голодомору. ВІДЕО

День пам’яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні провели українці Південної Каліфорнії.

Про це повідомляє Голос Америки.

 

"В Українському культурному осередку Лос-Анджелеса звучить молитва. Сюди прийшли діаспоряни та американці українського походження, які хочуть нагадати світу слово "Голодомор". Серед них велика частина тих, чиї батьки ще пам'ятають жахи 1322-33 років", - йдеться у відео.

Співорганізаторка заходу Юлія Маклз: "Це я ніколи не забуду, бо я, коли була маленька, слухала, як мої батьки говорили про це"

Інша співоганізаторка Люда Вусик розповідає: часто питала маму, чому вона не розповідала про Голодомор, і мама їй відповідала, що боялася. "Бабуся робила затірку: в киплячу воду кидали траву, муку розводили водою і такими цівками додавали в казанок, і на цьому вони вижили", - зазначила Вусик.

Ці дві жінки з 1986 року є співорганізаторками Дня пам'яті жертв Голодомору в Україні, та цього року вшанування 87-ї річниці трагедії вперше пройшло онлайн.

На сцені виступила обмежена кількість людей. Ведучі зачитували прізвища померлих українських емігрантів.

"Ми зберігаємо списки, щоб ми не забули про тих людей. Вони дуже важливі, вони жили на цім світі, спілкувалися з нами, вони були, і ми не можемо про них забути. Це люди, які пережили Голодомор, пережили війну і нарешті приїхали сюди, до Південної Каліфорнії", - розповіла наступна співорганізаторка заходу Люба Кеске.

У пам'ятному заході також взяли участь представники місцевого Пласту.

Режисер-постановник та співорганізатор заходу Юрій Вигінний, що народився в родині українських емігрантів у Чикаго і давно працює у лос-анджелеській індустрії кіно, вважає, що тема Голодомору є недостатньо розкритою у світі.

Він вважає, що цілий світ має знати про наших предків, та зауважив на важливості того, щоб кожен міг розповісти свою особисту історію і ми всі разом спілкувалися.

День пам'яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору в Україні завдяки онлайн-формату могла подивитися діаспора не лише Південної Каліфорнії, а й цілого світу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.