Спецпроект

У Лос-Анджелесі вшанували пам'ять жертв Голодомору. ВІДЕО

День пам’яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні провели українці Південної Каліфорнії.

Про це повідомляє Голос Америки.

 

"В Українському культурному осередку Лос-Анджелеса звучить молитва. Сюди прийшли діаспоряни та американці українського походження, які хочуть нагадати світу слово "Голодомор". Серед них велика частина тих, чиї батьки ще пам'ятають жахи 1322-33 років", - йдеться у відео.

Співорганізаторка заходу Юлія Маклз: "Це я ніколи не забуду, бо я, коли була маленька, слухала, як мої батьки говорили про це"

Інша співоганізаторка Люда Вусик розповідає: часто питала маму, чому вона не розповідала про Голодомор, і мама їй відповідала, що боялася. "Бабуся робила затірку: в киплячу воду кидали траву, муку розводили водою і такими цівками додавали в казанок, і на цьому вони вижили", - зазначила Вусик.

Ці дві жінки з 1986 року є співорганізаторками Дня пам'яті жертв Голодомору в Україні, та цього року вшанування 87-ї річниці трагедії вперше пройшло онлайн.

На сцені виступила обмежена кількість людей. Ведучі зачитували прізвища померлих українських емігрантів.

"Ми зберігаємо списки, щоб ми не забули про тих людей. Вони дуже важливі, вони жили на цім світі, спілкувалися з нами, вони були, і ми не можемо про них забути. Це люди, які пережили Голодомор, пережили війну і нарешті приїхали сюди, до Південної Каліфорнії", - розповіла наступна співорганізаторка заходу Люба Кеске.

У пам'ятному заході також взяли участь представники місцевого Пласту.

Режисер-постановник та співорганізатор заходу Юрій Вигінний, що народився в родині українських емігрантів у Чикаго і давно працює у лос-анджелеській індустрії кіно, вважає, що тема Голодомору є недостатньо розкритою у світі.

Він вважає, що цілий світ має знати про наших предків, та зауважив на важливості того, щоб кожен міг розповісти свою особисту історію і ми всі разом спілкувалися.

День пам'яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору в Україні завдяки онлайн-формату могла подивитися діаспора не лише Південної Каліфорнії, а й цілого світу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.