У турецьких «чорних» археологів відібрали саркофаг віком 2,5 тисячі років

У турецькій провінції Айдин, що на заході країни, у "чорних" археологів відібрали унікальну археологічну знахідку - саркофаг, вік якого становить 2,5 тисячі років

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA.

 
Фото: DHA, Sabah

"У місті Караджасу, в провінції Айдин, було виявлено незаконно викопаний саркофаг, вік якого 2,5 тисячі років", - йдеться у повідомленні.

Знахідку було виявлено та очищено, після чого з'ясовано її вік. Зображення на стінках саркофагу дуже добре збереглися. Знахідку вже передано до музею в стародавньому античному місті Арфодісіас, що знаходиться неподалік.

 
Фото: DHA, Sabah

Як повідомив голова директорату з питань культури і туризму провінції Айдин Умут Тунджер, розкопки у місці виявлення саркофагу тривають, поруч з першим саркофагом було виявлено ще один. Він повідомив, що вже викопаний саркофаг може належати комусь із високопосадовців цього стародавнього району, оскільки він багато оздоблений, - його зовнішню частину прикрашено зображеннями Медузи.

Експерти вважають, що знахідка датована 500 р. до н.е.

Виявити "чорних" археологів вдалося завдяки безпілотникам та тепловим камерам. Жандарми оточили район та не дали зловмисникам вивезти знахідки.

 
Фото: DHA, Sabah

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.