У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу

На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги

Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом, передає Укрінформ.

Як наголосили в МЦГ, зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.

За словами генерального директора МЦГ "Бабин Яр" Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на території якого вже діє православна церква.

 

"На наше переконання, створення місця для проведення церемоніальних дій та молитов безпосередньо у місці трагедії та у місці спочину загиблих сприятиме подальшому перетворенню місця забуття на місце пам'яті та створить можливість для нині живих нащадків жертв трагедії піднести молитву за їх спочин у спеціально призначеному для цього місці", – зазначив Яковер.

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх (Об'єднання іудейських релігійних організацій України) нагадав, що територія заповідника є місцем убивства та вічного спочинку десятків тисяч євреїв, які стали жертвами нацистського режиму. "Нині тисячі людей відвідують Бабин Яр, аби вшанувати пам'ять жертв трагедії та помолитися за спочилих, більшість з яких мають бути пом'януті за іудейськими традиціями", – зазначив він.

Водночас головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес) висловив переконання, що створення умов для згадки та молитви за загиблими буде проявом належної їм пам'яті та поваги. "Також ми вбачаємо наш обов'язок в тому, щоб піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр та мають потребу гідно вшанувати пам'ять та помолитися за спочин своїх рідних та всіх, хто загинув у страшній трагедії Голокосту", - сказав він.

Ініціатива знаходить підтримку й у представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідний лист від якої очікується наступного тижня.

Наразі про свою підтримку заявив головуючий у ВРЦіРО Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Трагедія Бабиного Яру відома у всьому світі як один зі страшних символів Голокосту та невинних страждань. Це місце просочене страдницькою кров'ю десятків тисяч невинних людей, що були вбиті тут. Ані теперішні покоління, ані ті, хто житимуть після нас, не мають права забути про цю трагедію. Кожен, незалежно від віросповідання, повинен мати можливість згадати про своїх близьких, людей, які загинули тут, вшанувати пам'ять та помолитися за їх спочинок, за те, щоб ця катастрофа не повторилася ніколи знову", - наголосив предстоятель Православної церкви України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.