«Чорні археологи» знищують скіфський курган на Миколаївщині. ВІДЕО

На Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведеться незаконне розкопування унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань.

Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив відомий миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

 

"Мені зателефонували активісти і повідомили, що у Казанківському районі ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Ми з активістами, учасниками АТО поїхали туди і те, що побачили – вразило. Група людей на "джипах", дві одиниці важкої техніки, автобус… Вони викопали яму вищу, аніж сам курган, висота якого була 12 метрів – заввишки як п'ятиповерхівка. Це неймовірно! Такого зухвальства, таких пошкоджень курганів я ще не бачив", - розповідає Смирнов.

За його словами, на місце події викликали поліцію, але поки вона їхала, більшість "копачів" втікли. Залишилася лише охоронна фірма ТОВ "Варта міста" з Одеської області. Їх забрали до відділку поліції для надання свідчень.

"Мене обурює ставлення до проблеми місцевої влади. Таке розриття посеред поля, засіяного, до речі, озиминою, не могло залишатися без уваги. Цей курган – унікальний зразок царських скіфських курганів, у яких ховали еліту суспільства. Він датується 5 століттям до Р.Х. Таких курганів на території нашої області всього п'ять. Про них усім відомо", - обурюється археолог.

За словами Смирнова, курган знаходиться на державному обліку і має охоронятися державою. Для офіційних наукових досліджень цього кургану потрібно близько мільйона доларів. Таких коштів у археологічної спільноти немає.

"Судячи з розмаху розкопок "чорних археологів", вони витрачали на ці роботи по 50 тисяч гривень на день, нам же таку суму виділяють на рік для наукових досліджень", - зазначає Смирнов.

Член громадської організації "Бузький гард" Ілля Зелінський на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував відео розкопок.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.