Знайдені на Житомирщині артефакти УПА викупили для музейної експозиції

Знайдені у Радомишльському районі Житомирщини листівки та газету УПА викупили, і тепер вони експонуватимуться для відвідувачів краєзнавчого музею та "Повстанського хутора".

Про це кореспонденту Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Нещодавно знайдені в артилерійській гільзі артефакти УПА придбала для історико-культурного простору "Повстанський хутір" уродженка Радомишля Світлана Гедбавна, яка проживає у Чехії", – зазначив Галицький.

За його словами, наразі газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?" експонуються в Радомишльському народному краєзнавчому музеї. Крім того, їх показуватимуть відвідувачам "Повстанського хутора" під час проведення там заходів.

Сергій Галицький зауважив, що це не перша допомога родини Гедбавних музею.

"Ще раніше син Світлани Марцел Гедбавний на чеському аукціоні придбав головний убір бійця, учасника рейдуючої на Захід групи УПА. Він теж експонується в музеї", – додав в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею.


Як повідомлялось раніше, на території колишнього хутора Соболів у Радомишльському районі, де після війни діяв потужний осередок ОУН, так званий "чорний" археолог знайшов снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА. Чоловік не хотів віддавати артефакти до музею, сподіваючись на них заробити.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.