АНОНС: Виставка «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.»

Національний музей історії України запрошує на виставку «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.», яка відкривається до огляду 7 листопада 2020 року.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Чотириста років тому, у жовтні 1620 р., у Києві на Подолі сталася важлива подія. За активної підтримки козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним, єрусалимський патріарх Теофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького.

Ця подія мала далекосяжні наслідки та відобразилася у різних сферах. Київська митрополія, що охоплювала українські та білоруські землі, в середині XVII ст. стала чи не найпотужнішою зі східних православних церков.

Діяльність яскравого грона київських інтелектуалів сформувала власне обличчя української культури (від мови до повсякденних практик). Ангажування до церковних справ сприяло кристалізації козацької ідентичності та перетворення українського лицарства на "володарів вітчизни".

Головну увагу на виставці зосереджено на розвитку релігійної культури та конфесійного життя на українських теренах. Відвідувачі матимуть змогу побачити унікальні зразки золотарства, гаптування і малярства, стародруки й манускрипти, археологічні пам'ятки й гравюри.

Зокрема, пергаментні грамоти та хрест гетьмана Петра Сагайдачного, автограф митрополита Борецького та закладну дошку Анастасії Скоропадської, списки (копії) шанованих чудотворних ікон Братської та Почаївської Богородиць і вотивні привіски, антимінси вселенського патріарха Теофана, владик Йосифа Курцевича, Сильвестра Косова та багато іншого.


Партнери виставки: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Національна бібліотека України ім. В. Вернадського.


Час: 6 листопада, п'ятниця, о 16:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до березня 2021 року.


Контакт: 096-2818285 (Валентина).


Організатори просять заздалегідь акредитуватися на відкриття виставки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.