На Херсонщині після реконструкції відкрили садибу-музей Остапа Вишні

Колишня дача письменника у селі Кринки Олешківського району знову прийматиме відвідувачів. Урочисте відкриття музею-садиби Остапа Вишні після реконструкції відбулося цими вихідними.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон.

 

Останні роки життя класика української сатири Остапа Вишні були міцно пов'язані з Херсонщиною, а саме із затишним селом Кринки, де відпочивав та працював письменник. "Хто у Крим, а я – в Кринки", – здається, цю цитату з "Мисливських усмішок" в Кринках знають всі.

Після смерті Вишні в його будиночку в Кринках був відкритий музей, який в останні роки геть занепав. І ось тепер вибудуваний заново.

Будинок трохи змінив розташування, але є точнісінькою копією дачі Вишні. Його споруджали за фото і кресленнями, які збереглися.

Усередині – експозиція, присвячена письменнику.

Ініціювала відновлення садиби депутат Казачелагерської сільської ради Наталія Ільїна. Профінансував київський підприємець Сергій Одарич. Кошторис проєкту становив півтора мільйона гривень.

Музей було відкрито до 131-ої річниці з дня народження класика.


Більше фото за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.