АНОНС: презентація проєкту «Княжий Звенигород: від реального до віртуального»

Вперше в Україні у віртуальній реальності відтворили середньовічну княжу столицю. 12 місць давнього Звенигорода тепер можна роздивитись у VR окулярах

29 жовтня відбудеться презентація проєкту "Княжий Звенигород: від реального до віртуального", який реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Пустомитівської районної ради.

Вперше в Україні у віртуальній реальності відтворили середньовічну княжу столицю. 12 місць давнього Звенигорода тепер можна роздивитись у VR окулярах. Чотири з них - інтер'єри знакових будівель, вісім - екстер'єри. VR-екскурсії можна буде побачити усім охочим у новоствореному заповіднику "Древній Звенигород".

У співпраці з компанією Skeiron в рамках проєкту також було створено AR додаток, до якого увійшли AR-поштівки, "портали часу" та дитяча книжечка "Пригоди у княжому Звенигороді", яку намалювала львівська художниця Леся Квик, а вірші написав відомий письменник та перекладач Андрій Содомора.

 

Місце проведення презентації: Львів, вул. Джерельна, 22 (Ennio event square)

Пресконференція та презентація для журналістів розпочнеться о 15.00

Контактний телефон - менеджерка з комунікації проєкту Мирослава Іваник +380970788849

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.