АНОНС: круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті»

Організатори також відкриють виставку, проведуть прес-конференцію та презентацію нових видань

 

22 жовтня о 10.00 у приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького відбудеться ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "Матеріальні сліди перебування німців на території України ХІХ – поч. ХХ ст.: мир і війна", яка є візуальним прологом до подальшої наукової дискусії – ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ за участі відомих істориків, серед яких: проф. Владислав Гриневич (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України; Інститут дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру), проф. Людмила Гриневич (Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору), проф. Ярослав Грицак (Український католицький університет), д-р Руслан Забілий (Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"), проф. Олександр Лисенко (Інститут історії України Національної академії наук України), д-р Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, директор Інституту історії Дніпра, проф. Юрій Шаповал (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України), д-р Ігор Щупак (Український інститут вивчення Голокосту "Ткума") та ін.

 О 10 год. 30 хв., у кінозалі Музею АТО ДНІМ ім. Д. Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена роботі круглого столу та відкриттю виставки. У прес-конференції візьмуть участь представники інституцій, які виступили співорганізаторами круглого столу: Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс у Дніпрі); Юлія Пісчанська, директор Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького; проф. Сергій Світленко, декан історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; д-р Єгор Врадій, заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума"; д-р Валерія Лавренко, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького; д-р Олег Репан та ін.

О 15 год. 50 хв. у рамках Круглого столу відбудеться ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ, присвячених історії Другої світової війни та Голокосту, серед яких: Олена Стяжкіна "Рокада: чотири нариси з історії Другої світової", Адам Джонс "Геноцид: Вступ до глобальної історії", науковий щорічник "Проблеми історії Голокосту: український вимір" та інші. 

У зв'язку з карантинними обмеженнями присутність глядачів під час Круглого столу, нажаль, неможлива – усіх бажаючих запрошують переглянути онлайн-трансляцію на Facebook-сторінці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.