У Києві з’явився віртуальний музей Івана Франка

У ході реалізації проєкту проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва

У вівторок, 20 жовтня, в інформаційному агенстві "Укрінформ"  було презентовано віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка у Києві та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізовано Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

 

Музей складається з п'яти залів: зала № 1 "Іван Франко у Києві" розповідає про перебування письменника у столиці у 1885,1886 і 1909 роках; зала № 2 "Нащадки Франка" – про дітей та онуків Каменяра; зала № 3 "Тарас Франко" – про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві; зала № 4 "Іван Франко у малярських практиках сина" – про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка; зала № 5 "Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка" – про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків у Києві можна здійснити на сайті www.frankovi.com.ua у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою і російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайн-платформі також створено розділ "Архів", де виставлено цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщено картографічний ресурс "Іван Франко на мапі Європи", де відзначено меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Нагадаємо, проєкт переміг у програмі УКФ "Створюємо інноваційний культурний продукт" і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.