У Києві з’явився віртуальний музей Івана Франка

У ході реалізації проєкту проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва

У вівторок, 20 жовтня, в інформаційному агенстві "Укрінформ"  було презентовано віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка у Києві та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізовано Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

 

Музей складається з п'яти залів: зала № 1 "Іван Франко у Києві" розповідає про перебування письменника у столиці у 1885,1886 і 1909 роках; зала № 2 "Нащадки Франка" – про дітей та онуків Каменяра; зала № 3 "Тарас Франко" – про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві; зала № 4 "Іван Франко у малярських практиках сина" – про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка; зала № 5 "Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка" – про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків у Києві можна здійснити на сайті www.frankovi.com.ua у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою і російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайн-платформі також створено розділ "Архів", де виставлено цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщено картографічний ресурс "Іван Франко на мапі Європи", де відзначено меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Нагадаємо, проєкт переміг у програмі УКФ "Створюємо інноваційний культурний продукт" і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.