У Туреччині розкопали гробницю давньогрецького астронома Арата

Археологи, що працюють на місці стародавнього грецького міста Солі Помпейполіс в південній провінції Мерсін в Туреччині, відкрили меморіальне поховання давньогрецького астронома й поета Арата, який народився в 315 році до Р.Х.

Про це повідомляє портал Greek Reporter.

 

Саме ж це місто в античній провінції Пафлагонія, де дослідники розкопали могилу Арата, було важливим не лише в грецьку, а й у римську добу. Цікаво, що залишки Солі Помпейполіса було знайдено лише в ХІХ столітті, коли були розкопані руїни Зимбилли Тепе в чорноморському регіоні Туреччини.

Могилу обдарованого поета і астронома Арата розкопує професор Ремзі Ягджі, завідувач кафедри музеології турецького університету Докуз Ейлюль.

За словами вченого, це відкриття має важливе значення для історії регіону й буде представляти великий інтерес для мандрівників та туристів, котрі захочуть побачити пам'ятник.

"Вперше була виявлена меморіальна гробниця, пов'язана з археологією стародавнього міста Солі Помпейполіс. Крім більш знайомих будівель, таких як вулиці з колонами, старовинний порт, театр і лазня, було виявлено щось дуже унікальне. Ця знахідка надає динаміку древньому місту і може вплинути на туризм в регіоні", — наголосив професор.

За словами археолога, розкопки руїн Солі Помпейполіса ведуться з 20 липня 2020 року. Також дослідник вказав на два ряди шестикутних структур і арки навколо меморіальної гробниці, які були розкопані його робітниками.

Ягджі додав, що Арат був широко відомий як в період еллінізму, так і в римський період: його роботи з астрономії, а також його поезія все ще читаються і вивчаються донині.


Довідково. Арату
, який також відомий як Арат з Сол, належать астрономічна поема "Явища" в 732 віршах і поема "Ознаки погоди" в 422 віршах. Ця поема вагомо вплинула на розвиток подальшої літературної традиції.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.