Археологи дослідили замок першого волинського воєводи

Уже другий рік Литовезька сільська рада замовляє дослідження на городищі в селі Литовеж і виділяє для цього кошти. Наскільки відомо з відкритих джерел, досі жодна громада не виділяла гроші на археологічні дослідження.

Розкопки проводили силами членів гуртка археологічного гуртка СНУ імені Лесі Українки, повідомляє інтернет-видання "Волинь".

 

– Я ініціював ці дослідження, бо розумію вагу вивчення минулого. Археологи проводять розкопки уже два роки. На це з бюджету виділили 50 тисяч гривень. Наступного року хочемо виділити близько 100 тисяч гривень, бо потрібно провести більший обсяг робіт. Хочемо популяризувати свою історію, своє минуле, – розповів голова Литовезької сільської ради Іван Іванчук, який чимало доклався і до організації побуту студентів.

– На Волині збереглося чотири замки князів Чорторийських. З них один мурований у Клевані та земляні у Старому Чорторийську, Новожукові Рівненської області та Литовежі Іваничівського району. Ми розрізали культурний шар замку. Ним володів князь Олександр Чорторийський.

Він був першим волинським воєводою і першим з цієї князівської родини у Литовежі. Ми встановили, що тамтешній замок дуже схожий на укріплення у Старому Чорторийську та Новожукові, – розповів начальник Литовезької експедиції Інституту археології НАНУ Сергій Панишко.

Другим відкриттям стало віднайдення стіни монументальної споруди, можливо церкви, яка складена з цегли XIV-XV століття. Хоча сама споруда пізнішого часу. Осільки археологи відкрили дуже малий шматок стіни, то її не датували.

Третій важливий момент – знайшли нові вали на городищі, які докорінно змінюють планування цієї пам'ятки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.