Укрпошта спільно з УІНП ввели в обіг марки із серії «Збройні формації Української революції 1917-1921 рр.»

Презентація трьох знаків поштової оплати: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців» відбулася 13 жовтня у рамках відкриття виставки «Воля України або смерть».

Про це йдеться на сайті Укрпошти.

 

Спецпогашення відбулося за участі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, начальника управління філателістичної продукції Укрпошти Наталії Мухіної, голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, істориків, представників Пласту, громадськості.

Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля "Перший день" виконав художник Валерій Руденко.

Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 грн.

Серія "Збройні формації Української революції 1917-1921 р. р." започаткована Укрпоштою спільно з УІНП у 2019 році та була присвячена 100-річчю подій Української революції 1917-1921 рр. Минулого року введено в обіг марки "Стрілець Української Галицької Армії (УГА)" та "Козак кінного полку Чорних запорожців".


Довідково. Перший український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького, до складу якого вступити 3200 добровольців, створено на початку травня 1917 року. Він став першим українським підрозділом у складі російської армії після початку революції. Після проголошення УНР, у листопаді 1917 року, полк включений до складу 1-ї Сердюцької дивізії.

У лютому–березні 1918 року із українців – військовополонених російської армії, німецьким військовим командуванням, за ініціативи Союзу визволення України, були сформовані дві піхотні дивізії для української армії.

Свою назву – Синьожупанники – дивізії отримали за кольором одностроїв, що були пошиті спеціально для українських частин. Наприкінці квітня 1918 року була розформована німцями. Згодом, у 1919 році, в армії УНР, у 3-й Залізній дивізії, був створений 7-й Синій полк, який продовжив традиції синьожупанників.

Формація Окремого загону Січових Стрільців розпочала свій шлях із Галицько-буковинського куреня, що був створений у Києві восени 1917 року із українців – колишніх вояків австро-угорської армії. Згодом перейменований в курінь Січових Стрільців, а надалі послідовно розгорнутий у полк, Окремий загін та у Корпус Січових Стрільців. Вони вважалися однією із найкращих частин Армії УНР.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.