Спецпроект

У Києві з’являться «Камені спотикання»

Новий проект зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва».

Український центр вивчення історії Голокосту запрошує київських вчителів та школярів, заклади неформальної освіти, громадські організації, що працюють з підлітками, освітні центри до участі в проекті зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру "Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва".

 

"Учасники проекту матимуть змогу вшанувати пам'ять однієї або кількох осіб, чия загибель або порятунок пов'язані з Бабиним Яром у Києві.

У період з жовтня 2020 року до лютого 2021 року за нашої освітньої та наукової підтримки ви зможете дослідити життєпис цієї особи або осіб, скласти детальну біографію та, врешті, вшанувати пам'ять, встановивши на їхню честь Камінь спотикання" - йдеться у повідомленні Центру.


Для участі у проекті потрібно заповнити форму.


Дедалайн подачі заявок: 1 листопада


Детальніше про проект та умови участі за посиланням.


Організатори та партнери проекту:

Проект реалізується з ініціативи Посольства Федеративної республіки Німеччина в Києві. Освітня та наукова складові проекту здійснюються Українським центром вивчення історії Голокосту. Проект реалізується за підтримки Київської міської ради та у співпраці з Фундацією Каменів Спотикання (Stolpersteine Foundation) та Гюнтером Демніґом.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.