Спецпроект

У Києві з’являться «Камені спотикання»

Новий проект зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва».

Український центр вивчення історії Голокосту запрошує київських вчителів та школярів, заклади неформальної освіти, громадські організації, що працюють з підлітками, освітні центри до участі в проекті зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру "Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва".

 

"Учасники проекту матимуть змогу вшанувати пам'ять однієї або кількох осіб, чия загибель або порятунок пов'язані з Бабиним Яром у Києві.

У період з жовтня 2020 року до лютого 2021 року за нашої освітньої та наукової підтримки ви зможете дослідити життєпис цієї особи або осіб, скласти детальну біографію та, врешті, вшанувати пам'ять, встановивши на їхню честь Камінь спотикання" - йдеться у повідомленні Центру.


Для участі у проекті потрібно заповнити форму.


Дедалайн подачі заявок: 1 листопада


Детальніше про проект та умови участі за посиланням.


Організатори та партнери проекту:

Проект реалізується з ініціативи Посольства Федеративної республіки Німеччина в Києві. Освітня та наукова складові проекту здійснюються Українським центром вивчення історії Голокосту. Проект реалізується за підтримки Київської міської ради та у співпраці з Фундацією Каменів Спотикання (Stolpersteine Foundation) та Гюнтером Демніґом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.